- зубрити
- зубрю́, зу́бриш, недок., перех. і без додатка, розм.Повторюючи що-небудь багато разів, вивчати напам'ять, не вдумуючись у зміст.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
зубрити
Смотреть что такое "зубрити" в других словарях:
зубрити — дієслово недоконаного виду розм … Орфографічний словник української мови
визубрювати — юю, юєш, недок., ви/зубрити, рю, риш, док., перех., розм. Механічно завчати що небудь, не вникаючи у зміст … Український тлумачний словник
довбати — а/ю, а/єш і рідко довбти/, бу/, бе/ш, недок., перех. 1) Ударяючи по чому небудь, колупаючи щось, робити отвір, заглиблення і т. ін. || Відколупувати, відламувати шматки чого небудь від основної маси. || Ударяючи дзьобом, розбивати, пошкоджувати… … Український тлумачний словник
зубріння — я, с., розм. Дія за знач. зубрити … Український тлумачний словник
підзубрювати — юю, юєш, недок., підзубри/ти, зубрю/, зу/бриш, док., розм. Зубрити ще трохи, додатково … Український тлумачний словник
товкти — вчу/, че/ш, недок. 1) перех. Пом якшувати, дробити, розтирати що небудь у ступі, ступці і т. ін. товкачем, товкачиком, макогоном. || Б ючи товкачем (звичайно в ступі), обдирати лузгу, шкірку з проса, пшениці і т. ін. || перен. Ідучи,… … Український тлумачний словник
вивчати — 1) = вивчити (що навчаючись, набувати певних знань, відомостей у якій н. галузі), у[в]чити, опановувати, опанувати, оволодівати, оволодіти (чим), студіювати, проходити, пройти, штурмувати, у[в]гризатися (в що); пізнавати, пізнати, у[в]знавати,… … Словник синонімів української мови
визубрити — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
